Світлана БЄЛЯЄВА, психолог:

– Сьогодні в погоні за так званою демократизацією суспільства ми не усвідомлюємо, що назріває проблема ставлення дітей до сексу. Ми нібито надаємо дитині волю, а це негативно впливає на підліткову психіку. Діти рано можуть почати експериментувати зі статевими стосунками (набагато раніше, ніж це потрібно людині). На мій погляд, думка, що підліток сам повинен вирішувати, з якого віку розпочинати статеве життя, хибна.

Головне завдання дорослих – навчити дитину правильно формувати сексуальні стосунки в сім’ї. Потреба сексу як продовження роду людського – це процес, який губиться між спрощеними формами і поняттями про сексуальні стосунки в молодому віці. Зрозуміло, це особистий вибір кожної людини, але коли підліток у чотирнадцять років починає жити статевим життям, то нічим добрим для нього це не закінчиться. Підлітки звужують свої потреби в задоволенні певних емоційних та фізичних потреб. І те, що повинно ще розвиватися (адже у п’ятнадцять років ще величезні можливості для розвитку інтелектуального, морального, культурного), гальмується. Можливості дитини звужуються, вона наче входить у своєрідний лабіринт, де свідомість починає крутитися лише навколо статевих стосунків, наркотиків, тобто негативних процесів, які не дають дитині гармонійно розвиватися. Це справді загроза. Усі ранні негативи, які забирають можливість всебічного розвитку, тобто фокусують на чомусь вузькому, є небезпечним для дитини. Така поведінка закладається в розумі людини, формує її модель поведінки. І коли підліток дорослішає, то не може усвідомити, як потрібно будувати свої стосунки з людиною протилежної статі.